ІСТОРІЯ
Чернівецький театр – це мрія з оксамиту і золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером. І все ж вони були запрошені на роботу в Чернівці лише після того, як були споруджені за їх проектами театри у Відні й Одесі.
Чернівецький театр – то пам’ятник обізнаним з культурою чернівчанам, які понад усе боялись набути репутації провінції і палко прагнули ні в чому не поступатися шановному метрополю Відню”. Так писав німецький письменник Георг Гайнцен.
Одним з найгарніших місць Чернівців є ансамбль Театральної площі, з гранітними спусками до скверу посередині. Окрасою і ключовою спорудою в забудові площі є музично-драматичний театр м. О. Кобилянської, збудований у 1903-1905 рр. за проектом архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера як міський театр. За архітектурою та інтер’єром він не поступався перед віденським. Про це втілення мистецьких амбіцій чернівчан гарно висловився австрійський публіцист Г.Гайнцен: “Чернівецький театр – це мрія з оксамиту й золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером… Чернівецький театр – то пам”ятка обізнаним із культурою чернівчанам…”. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: великий Енріко Карузо, Федір Шаляпин, Соломія Крушельницька, Марія Бієшу, актор австрійської драми Моіссі та інші.
Ще більше ста років тому на Театральній площі міста Чернівців шумів густий ліс, а в ньому господарювали люті вовки, на болотяних озерах плавали дикі качки.
Але чернівчани, як люди висококультурні, надзвичайно інтелігентні, з претензіями на Європу, не хотіли виглядати провінціалами. І тому, в кінці ХІХ століття чернівчани цілою активною громадою переконливо просили тодішнього мера збудувати у місті театр. Прагнення і вимоги завзятих людей ніяк не можна було обійти увагою.
Після тривалих дискусій, 30 січня 1900 року міська рада прийняла остаточне рішення. До співпраці запросили найвідоміших у той час австрійських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Працюючи разом майже сорок років, вони спроектували близько 50- ти театрів, які споруджено у різних європейських країнах. Можливим місцем для будівництва називалися Аустріаплатц (сьогодні – Центральна площа), Франц- Йозеф-Платц (площа Соборна), Елізабетплатц (площа Театральна) та Рудольфплатц (площа Філармонії). Після тривалого обговорення перевагу надали площі Єлизавети. Та відтоді минуло ще 4 роки, перш ніж було видане остаточне замовлення на будівництво. 30 травня 1904 року Г. Гельмер представив на розгляд комісії остаточний проект театру. 3 липня 1904 року розпочалося будівництво, виконавцем якого була фірма Фельнера і Гельмера, а безпосередньо роботами керував віце- бургомістр Й. Грегор. Для оздоблення і прикрашення театру запросили майстрів з різних куточків Австрійської імперії. Загальний кошторис становив близько 600 тис. крон. Чорнова побудова театру була закінчена восени 1904 року, а всі конструктивні, скульптурні роботи, а також облаштування сцени – взимку 1904-1905 років. Остаточно збудоване театральне приміщення передано директору театру Адольфу Ранценгоферу 3 жовтня 1905 року.
ІСТОРІЯ ПОБУДОВИ
Це надзвичайно красива монументальна споруда епохи Ренесансу, яка нині є центром Театральної площі. Фасад будівлі вирішений в стилі віденського бароко з широким використанням у деталях елементів модерну. Його головний вхід прикрашають горельєф та скульптурні композиції за мотивами грецької міфології, виконані віденським майстром Ернстом Геденбартом. Над вікнами – чудові фронтонні групи, а в нішах вздовж бокових фасадів встановлені бюсти Гете, Шіллера, Бетховена, Шуберта, Моцарта, Гайдна. Пізніше було додано ще Шевченка та Пушкіна.
Тристулкові парадні двері ведуть в ажурний овальний вестибюль, який гармонійно поєднаний з біломармуровими сходами на другий і третій поверхи. Гарно прикрашена зала для глядачів складається з партеру, лож бельєтажу та амфітеатру. Тут є 4 авансценні ложі та 31 ярусна. Навколо – неповторне архітектурне оздоблення, оригінальні прикраси в стилі бароко, ліпний декор, розкішна орнаментовка – усе це виконано в білому та золотому кольорах.Перед театром височів пам’ятник генію німецької літератури Ф. Шіллеру, який 2 січня 1922 року, під час перейменування театру на Румунський національний театр, було демонтовано.
З жовтня 1905 року відбулось урочисте завершення побудови приміщення театру. У привітанні з цієї нагоди, говорилося: “… З гордістю і задоволенням ми дивимося сьогодні на наш міський театр – це шедевр архітектурного мистецтва, який свідчить про те, що наше місто Чернівці може змагатись з великими культурними центрами Заходу. Хай щаслива доля здійснить усі наші надії. Нехай цей театр стане справжнім храмом мистецтва і культурним центром для усіх національностей нашого міста. І хай допоможе нам Бог!”
ТЕАТР ЗЗОВНІ
ТЕАТР ЗСЕРЕДИНИ
РЕТРО СВІТЛИНИ
ПЛАНШЕТ СЦЕНИ
ПОРТАЛ
ігровий 9,0 х 5,5 м
архітектурний 10,0 х 7,5 м
ВИСОТА
до колосників 14,9 м
до 1-ї робочої галереї 7,0 м.
до 2-ї 13,5 м.
ширина робочої галереї 1,8 м
ГЛИБИНА ТРЮМУ 2,5 м
СЦЕНІЧНІ ПІДЙОМИ
Кількість софітних підйомів: 4-ел. мех., 1- ручний
Кількість штахетних підйомів 35- ручні
Довжина штанги 11,0 м
Максимальна вантажопідйомність 96 кг
«О» ПЛАН
антрактно-розсувна завіса, привід ручний та ел. мех.,
І штанкетний підйом: 0-І (для п/о завіси)
ПОРТАЛЬНІ КУЛІСИ
Металічні конструкції з майданчиками для освітлювальної апаратури, розсувні
КРУГ, ЩО ОБЕРТАЄТЬСЯ
дисковий, врізний, О 9,0 м, привід електромеханічний,
3 швидкості обертання.
Дзеркало сцени 10 х 5,6 м.
ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ:
Світло 1 поверх
І Софіт – 8-ПРТЛ
ІІ Софіт – 10-ПРТЛ, 7- ПАР
ІІІ Софіт – 10-ПРТЛ, 3-ПАР.
IV Софіт – 10- ПРТЛ, 3 ПАР
V Софіт – 6 ПАР
ПОРТАЛИ
4 – (500 м)
8 – ПАР
І Вежа – 5 ПРТЛ
ІІ Вежа – 3 ПРТЛ, 3 – ПАР
ІІІ Вежа – 3 ПРТЛ, 3 – ПАР
IV Вежа – 5 ПРТЛ
Електоро цех
Світло ІІ і ІІІ поверхи
ІІ поверх
6 – ПРТЛ
ІІІ поверх
4 – ПАР
32 – ПРТЛ
РАМПА/ СТРОБОСКОП
ЗВУКОТЕХНIЧНЕ ОБЛАДАННЯ:
мікшерський пульт – Soundcraft GB8 24ch
мультиколор 24 кн
акустика:
портали – 2 квт
«простріли» сцени – 2 по 300 вт.
монітори – дві лінії по 300 вт
ар’єрсцена 300 вт
купол глядацька зала 600 вт
амфітеатр – 2 по 200 вт
цифровий процесор-контролер акустичних систем –
dbx driverack pa+
графічний еквалайзер моніторів ART
мультиефект-процесор – ALESIS MIDIVERB 4
компресор/лімітер/гейт – dbx 166. dbx 1046
супресор-dbx 224 – 3 шт.
міні-дискова дека – «Taskam» 350 – 2 шт.
програвач SD USB – Denon – 2 шт.
радіо мікрофонна система – «SHURE» ULXP3 – 2 шт.
шнурові мікрофони – «SHURE» SM58 – 4 шт. – «SHURE»
SM57 – 4 шт. – «SHURE» PG81 – 4 шт.
мікрофони підвісного типу – AKG CK 43 – 4 шт.
мікрофонні стойки – 6 шт
3D-проект «Оперні театри України» з віртуальними турами по закладах розробили Міністерство культури України і компанія Google. Віртуальну мандрівку можна здійснити просто вдома.
Як вирушити у віртуальну подорож
Відправиться у подорож можна як на сайті проекту, так і на картах Google, попередньо обравши режим Street View. Віртуальна екскурсія доступна на трьох мовах — українській, російській і англійській. Авторами проекту було створено понад 300 панорам в найцікавіших місцях будівель театрів, а також відео у форматі 360 градусів. 3D-тур можна зробити як зі смартфона, так і з комп’ютера, в тому числі і за допомогою окулярів віртуальної реальності.
В рамках проекту можна прогулятися по Національному академічному театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, Львівському національному академічному театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, Чернівецькому академічному обласному українському музично-драматичному театру ім. Ольги Кобилянської, Одеському національному академічному театру опери та балету і Київському національному академічному театру оперети. Віртуальний тур по українським оперним театрам був створений в рамках проекту «Автентична Україна»